- Самбір європейський

Брехня прем'єр-міністра Миколи Азарова про одностатеві шлюби змусила нас поцікавитися, чим займається його родина, яка не злякалася содому та виїхала до ненависної Європи.
У грудні минулого року Азаров, виступаючи перед звезеною на антиМайдан масовкою, вирішив розвінчати переваги євроінтеграції. Як заявив керівник виконавчої гілки влади, однією з умов введення безвізового режиму є узаконення одностатевих шлюбів в Україні:
- Они выступают эти так называемые лидеры (оппозиции) и рассказывают сказки – подписали соглашение и завтра без виз будем ездить в Европу. Ничего подобного! Мы должны выполнить еще целый ряд условий. А какие это условия, знаете или нет? Мы должны узаконить однополые браки? Готово наше общество к этому?
Насправді, в переліку вимог Євросоюзу немає жодної згадки про одностатеві шлюби. Розповідаючи казки своїм виборцям – а виступ Азарова транслювався на Першому національному – він досягнув межі цинізму.
Адже брехня про одностатеві шлюби доповнювалося тим, що родина самого Азарова без жодних пересторог легалізувалася у Австрії, де якраз на законодавчому рівні узаконено одностатеве партнерство.

Підгодовуючи своїх виборців інформаційним комбікормом, Азаров воліє уникати будь-яких згадок про другу сторону життя своєї родини – на тихих вулицях Відня. Раніше автор цих рядків писав про нерухомість сина Азарова у австрійській столиці та про підтримку з бюджету України австрійської фірми Азарова-молодшого.
Усі ці приклади подвійної моралі ні сам Азаров, ні його син-нардеп не коментували. Запитання про коріння, які вони пустили у Відні, прем'єр однаково ігнорував як на прес-конференціях, так і в Фейсбуці.
З огляду на загострення ситуації в державі "Українська правда" з'ясувала, що родині чинного прем'єр-міністра України є куди тікати – і це не забутий Богом депресивний Слов'янськ, яких Азаров-молодший представляє у парламенті, а ситий та благополучний Відень, де вони володіють не лише нерухомістю, а повноцінним розгалудженим бізнесом.
Отже, у керівника українського уряду та вождя Партії регіонів є один-єдиний син Олексій Азаров, який має дружину на ім'я Лілія – в дівоцтві Фатхуліна, а тепер – також Азарова. Відповідно, Лілія Азарова – єдина невістка Миколи Яновича.
Про цю пані відсутня офіційна інформація. "Українській правді" вдалося отримати автобіографію Олексія Азарова, яку він подав до Центрвиборчкому у 2012 році.
Згідно з офіційним документом, Лілія Азарова має найпопулярнішу професію серед жінок українських політиків – вона "домохазяйка". У декларації за 2011 рік, яку Азаров-молодший змушений був оприлюднити на сайті ЦВК, вказано, що його дружина протягом 365 днів не мала жодної копійки доходів – ані в Україні, ані за кордоном.

Це – офіційна легенда для виборців Партії регіонів.
А тепер – інший бік історії.
Згідно з не менш офіційним реєстром юридичних осіб Австрії дружина Олексія Азарова є власницею та керівницею цілої низки підприємств на території західноєвропейської держави.
Перше – це фірма Publishing Deluxe Holding GmbH, видом діяльності якої вказано видавництво газет і журналів.
"Українська правда" придбала витяг про власників компанії та останній балансовий звіт. Отже, невістка прем"єр-міністра є керівницею та власницею 50% капіталу цього австрійського підприємства. Фірма була заснована в серпні 2011 року подружньою парою Александрою та Штефаном Бургесмайр (Aleksandra та Stefan Burgesmeir), а їхня сусідка по 18 району Відня Лілія Азарова приєдналася до товариства 1 березня 2012 року.
Вона не лише стала одним із директорів, але і внесла до статутного капіталу понад півмільйона гривень – 50 тисяч євро. При тому, що двома місяцями раніше – станом на 31 грудня 2011 року, як випливає з декларації Олексія Азарова, в його дружини за душею не було ні копійки.
Лілія Азарова стала практично рятівницею фірми Publishing Deluxe Holding GmbH - на кінець 2011 року в них було втрат на 49 тисяч євро. Тож внесок Азаровою нових 50 тисяч виправив становище.
Цікавою є стаття "Залучені кошти" в балансі підприємства - на кінець 2011 року це було 1 мільйон 206 тисяч євро, а на кінець 2012 – 2 мільйони 114 тисяч євро. Проте ці гроші нікуди не вкладено і в активі балансу майже повністю прописані в оборотних коштах (Umlaufvermögen) у формі готівки, запасів та фінансової підтримки.
Фірма Азарових видає у Австрії журнал з промовистою назвою "Vienna Deluxe Magazine". Цікаво, як видання само себе ідентифікує: "Vienna Deluxe Magazine" - глянцевий віденський лакшері-журнал, що зорієнтований виключно на розкіш, елітарний спосіб життя та відпочинку. Нашою метою є спілкування з ексклюзивною цільовою групою – особами з надзвичайно високим рівнем статків".
Для видання цього "супер-пупер-лакшері" журналу фірма Publishing Deluxe Holding GmbH створила дочірнє підприємство - Vienna Deluxe Magazine GmbH. Сталося це одночасно зі входженням Лілії Азарової до статутного капіталу материнської компанії. Оскільки підприємство Vienna Deluxe Magazine GmbH на 100 відсотків належить материнській компанії, відповідно, родина прем'єр-міністра там теж контролює 50%.
Як випливає з інформації на сайті Vienna Deluxe Magazine, аналогічні журнали для "найзаможніших" їх холдинг видає на Лазуровому узбережжі Франції, в Куршевелі, у Дубаї, в Сент-Моритці, а також Женеві, Цюриху, Парижі, Мюнхені та Південній Африці. Частина з них видається ще одним підприємством Азарових Media Deluxe GmbH, яке на сто відсотків належить материнській компанії Vienna Deluxe Magazine GmbH.
Фірма Publishing Deluxe Holding GmbH та споріднені до нею Vienna Deluxe Magazine GmbH та Media Deluxe GmbH розташовані у Відні за адресою Singerstraße 16/4. Це – помпезна споруда палацу Бройнер.
У цьому ж приміщенні зареєстрована і компанія Garda Handels und Beteiligungs GmbH, яка володіє донецьким заводом "Металіст" в інтересах родини Азарових – невістка прем'єр-міністра працювала тут директором до початку 2012 року, а завод отримував матеріальну допомогу з українського бюджету.

Але видання журналів для найзаможніших та управління фірмами, що володіють українськими заводами – це не єдина сфера занять дружини Олексія Азарова у Відні. Вона також є одноосібною власницею підприємства P 12 Galerie und Kunsthandel GmbH, якій належить мистецька галерея P-12 у Відні за адресою Parkring 12/Top 12/Top 8.
Попереднім власником галереї був австрійський юрист Фрідріх Бубла, який входить у спостережну раду австрійської компанії... братів Клюєвих "SLAV Handel, Vertretung und Beteiligung AG". За два роки часта Бубли впала зі 100 відсотків до нуля, але він залишається в переліку керівників галереї.
А тепер – найцікавіше. За "збігом обставин", у одній будівлі з галереєю Азарових розташований віденський офіс ліхтенштейнської контори P&A Corporate Trust на чолі з Райнхардом Прокшем – це та сама особа і той самий траст, який донедавна був кінцевим власником резиденції "Межигір'я" та досі залишається головним акціонером у сонячному бізнесі братів Клюєвих.
Усі ці фірми останніми тижнями опинилися під прицілом українських активістів, які пікетували віденські офіси Азарових та Клюєвих, а також ініціювали позбавлення Прокша адвокатської ліцензії на території США. Крім того, після приходу нового міністра закордонних справ Австрії там стали значно прихильніше ставитися до інформації про гроші чиновників-регіоналів, які дозволяють їм легалізуватися на Заході, паралельно вішаючи локшину на вуха власним виборцям.
P.S. Протягом місяця народний депутат Олексій Азаров не відповів на надіслані йому запитання щодо австрійського бізнесу родини. Так само апарат Верховної Ради відмовився надати останню декларацію про доходи молодшого Азарова з огляду на відсутність дозволу з його боку оприлюднювати таку інформацію.